Застосування квест-технологій на уроках світової літератури

У наш час стрімкого розвитку технологій сучасна молодь реагує на всі новинки дуже швидко. Процес навчання в школі перетворюється на вивчення того, що є у загальному доступі у мережі Інтернет. А Інтернет завжди під рукою у сучасних мобільних телефонах, планшетах та інших гаджетах.  І сьогодні для вчителів дуже актуальним є питання як залучити дітей до вивчення предметів. Особливо гостро це питання постає перед вчителями літератури. Учні не хочуть читати. Процес читання займає багато часу. Цей процес збагачення внутрішнього світу людини молоді не цікавий. Учням набагато простіше взяти цитати не з тексту, а з Інтернету, де все розкладено по поличках і це не вимагає багато розумових зусиль.

Що ж робити сучасному вчителю, як наблизити дітей до шедеврів світової літератури, роблячи цей процес якомога безболіснішим? А у нагоді може стати, як не дивно, Інтернет.

Явище веб-квестів відносно молоде. Даний вид діяльності був розроблений в 1995 році в державному університеті Сан-Дієго

Веб-квест (webquest) в педагогіці - проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Освітній веб-квест-сайт в Інтернет, присвячений певній темі і складається з кількох, пов'язаних єдиною сюжетною лінією розділів, насичених посиланнями на інші ресурси Інтернет.

Звичайно, для створення квесту вчитель повинен сам досконало володіти Інтернет-технологіями, мати глибинні знання не лише зі свого предмету, а з інформатики, програмування.

На перший погляд, цей процес здається дуже клопітким та таким, що вимагає багато зусиль від вчителя. Потрібно все детально спланувати, розробити систему персонажів, що можуть брати участь у квесті, підібрати цікаві матеріали з елементами пошуку, дібрати завдання, що упритул наблизять дитину до пізнання нового, до читання та глибшого розуміння текстів. Потім потрібен час на оформлення сайту, де буде міститися квест. Він повинен бути яскравим, цікавим, таким, що привертає увагу.

Квести мають чітку структуру. Вступ, де чітко описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд усього квесту.

Центральне завдання, яке зрозуміло, цікаво і здійснимо. Чітко визначено підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і зазначена інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).

Список інформаційних ресурсів (в електронному вигляді - на компакт-дисках, відео та аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси веб-сайтів по темі), необхідних для виконання завдання. Цей список повинен бути анотований.

Опис процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику квесту при самостійному виконанні завдання (етапи).

Опис критеріїв та параметрів оцінки веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються в веб-квесті.

Керівництво до дій (як організувати і представити зібрану інформацію), яке може бути представлене у вигляді напрямних питань, які організовують навчальну роботу (наприклад, пов'язаних з визначенням часових рамок, загальною концепцією, рекомендаціями по використанню електронних джерел, виставленням "заготовок" веб-сторінок тощо.)

Висновок, де підсумовується досвід, який буде отриманий учасниками під час самостійної роботи над веб-квестом. Іноді корисно включити на закінчення риторичні запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди в подальшому.

Доцільним буде також проведення попереднього моніторингу знань, де діти самі повідомляють що їм відомо з цієї теми та що вони хотіли б дізнатися, а також підсумкового оцінювання, де учні визначають чого вони дізналися нового, що їм сподобалось і що б вони могли вивчити додатково для поглиблення знань з теми.

У створенні веб-квеста можна використовувати мотиватори і демотиватори, які стимулюють пізнавальну діяльність учнів. Також часто застосовують хмари слів, які вчать дітей виокремлювати головне з великої кількості інформації та вміти використовувати набуті знання на практиці. Стрічка часу дозволяє учням розташувати події за хронологією, навчає послідовності викладення думок. Вживання Інтернет карт розширює світогляд дитини, залучає до вивчення географії, історії та інших предметів (елемент інтегрованого навчання). А відеороліки роблять процес виконання завдань більш цікавим.

Процес підготовки квесту дуже захоплює вчителя. Він сам дізнається багато нового, але набагато цікавіше, коли бачиш результат своєї роботи у дії.

Діти, об’єднані за ролями в Інтернеті знайомляться особисто в реальному житті, обговорюють твір не лише у формальній атмосфері уроку, але й з однолітками на перервах. Колективне виконання завдань та спільна мета набагато дієвіші, ніж просте викладення вчителем теорії. Учні самі відкривають щось нове для себе, процес пізнання захоплює їх, вони радо долучаються до нових квестів.

Наприклад, мною був створений веб-квест за романом Р.Л.Стівенсона «Острів скарбів». На тижні російської мови та світової літератури учням 6-х класів було запропоновано відвідати сайт, на якому були розташовані умови проведення квесту та реєстраційна картка, де вони на власний розсуд обрали собі роль «пірата» або «мирного жителя».

У розділі «Порядок роботи» представлено регламент проведення заходу, посилання на інструкцію з безпечного користування мережею Інтернет а також моніторингова форма «Знаю – Хочу знати – Дізнався».

У розділі «Ресурси» розташовані корисні посилання, такі як відеоролик про безпечне використання мережі Інтернет, відеоролик, який допоможе учням швидко і правильно зробити посилання а також ланцюжок подій «Джим Гокінс» та риси характеру персонажів («піратів» і «мирних жителів»).

Розділ «Оцінка» містить рейтингову таблицю виконання завдань.

Так як це короткотривалий квест, розрахований на 4 дні, то кожна команда виконувала по два завдання. У першому завданні три питання, у другому – чотири. Під завданнями розміщені бланки відповідей, створені на платформі google-docs, це робить їх обробку максимально простою. Перше завдання обох команд стосується історії написання «Острову скарбів». Друге завдання містить відеоролик, після перегляду якого діти повинні дати відповіді за змістом твору.

І, нарешті, у розділі «Висновки» надана анкета-рефлексія, де учасники квесту ділились враженнями та вносили власні пропозиції щодо поліпшення змісту і умов проведення заходу.

Таким чином, використання квест-технологій на уроках світової літератури сьогодні – це шлях вирішення багатьох проблем: підвищення рівня мотивації учнів, їх пізнавального інтересу, бажання читати, розвитку творчих здібностей, нестандартного мислення, вміння ділитися власними враженнями тощо.

Процес вивчення літератури перетворюється на рольову гру зі змагальним елементом. При цьому належна увага відводиться і біографії письменника, і історії створення твору, і, звичайно, тексту.

Безумовно, створення квесту – справа досить складна, але сучасний вчитель повинен йти у ногу з часом, брати на озброєння все найкраще, що пропонують сучасні технології.
https://sites.google.com/site/popereducekautnasskarbi/home